ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИрідше,ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИдіал.,ДИЛЬКОТА́ТИ[ДИЛЬКОТІ́ТИ]діал. (про тіло - від холоду, страху); ТРІПОТА́ТИСЯ[ТРІПОТІ́ТИСЯ] (часто, дрібно); ДВИГТІ́ТИ, ДВИГОТІ́ТИпідсил.,ДВИЖА́ТИдіал.,ТРЯСТИ́СЯ, СТРЯСА́ТИСЯ, СТРУ́ШУВАТИСЯ (під впливом сили). - Док.: затремті́ти, здригну́тися, здригну́ти, задрижа́ти, затруси́тися, заті́патися, заколоти́тися, задилькота́ти[задилькоті́ти], задвигті́ти, затрясти́ся, стрясти́ся, струси́тися. Земля тремтить у млості І ронить пелюстки, І невідомі гості Злітаються в садки (М. Рильський); Були тут страшнії гармати. Од вистрілу дрижали хати (І. Котляревський); Земля і гори здригалися від вибухання бомб і снарядів (В. Кучер); Худі плечі [Ганни] гостро настовбурчились, здригаючи під збитою хусткою (І. Микитенко); Голова Петру гнівно трусилася, руки стискалися, наче він ладен був кинутися на зятя і побити його (М. Чабанівський); Шура відчула, що вона перемерзла до кісток - все тіло на ній тіпалося (О. Гончар); Буває так, що тільки гляне і вже зурочить - зараз нападе на людину пропасниця: так і труситься, так і колотиться! (Грицько Григоренко); Страшний шум водопаду, від котрого аж земля дриготіла, звіщав, що вода прибула велика (І. Франко); Ноги угиналися, дилькотіли, в очах тьмилося (О. Ковінька); Гупають сільські чоботи, миготять підтички і тріпотять на вітрі стрічки в дівчат (М. Коцюбинський); Парашут Кудрявого вони замаскували під осокором, листя якого тріпотілося на свіжому осінньому вітерцеві (П. Автомонов); Від безперервних вибухів двигтіли, стрясались стіни (Я. Баш); Під’їздили тяжкі грузовики. Під ними двиготіла земля (І. Микитенко); - А прокинувся він, мій пустунчик, і гуком його в хаті аж сохи движать! (Марко Вовчок); Хлопці дзвонили в дзвони, аж дзвіниця тряслась (І. Нечуй-Левицький); "Мирний" рипить усіма своїми зв’язками і наче стогне і здригається і, стрімко хитаючись, пірнає бугшпритом у воду і знову струшується, винирнувши з води (О. Довженко). - Пор. 4. би́тися, 1. сі́патися.

ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИрідше,ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИдіал.,ДИЛЬКОТА́ТИ[ДИЛЬКОТІ́ТИ]діал. (про тіло - від холоду, страху); ТРІПОТА́ТИСЯ[ТРІПОТІ́ТИСЯ] (часто, дрібно); ДВИГТІ́ТИ, ДВИГОТІ́ТИпідсил.,ДВИЖА́ТИдіал.,ТРЯСТИ́СЯ, СТРЯСА́ТИСЯ, СТРУ́ШУВАТИСЯ (під впливом сили). - Док.: затремті́ти, здригну́тися, здригну́ти, задрижа́ти, затруси́тися, заті́патися, заколоти́тися, задилькота́ти[задилькоті́ти], задвигті́ти, затрясти́ся, стрясти́ся, струси́тися. Земля тремтить у млості І ронить пелюстки, І невідомі гості Злітаються в садки (М. Рильський); Були тут страшнії гармати. Од вистрілу дрижали хати (І. Котляревський); Земля і гори здригалися від вибухання бомб і снарядів (В. Кучер); Худі плечі [Ганни] гостро настовбурчились, здригаючи під збитою хусткою (І. Микитенко); Голова Петру гнівно трусилася, руки стискалися, наче він ладен був кинутися на зятя і побити його (М. Чабанівський); Шура відчула, що вона перемерзла до кісток - все тіло на ній тіпалося (О. Гончар); Буває так, що тільки гляне і вже зурочить - зараз нападе на людину пропасниця: так і труситься, так і колотиться! (Грицько Григоренко); Страшний шум водопаду, від котрого аж земля дриготіла, звіщав, що вода прибула велика (І. Франко); Ноги угиналися, дилькотіли, в очах тьмилося (О. Ковінька); Гупають сільські чоботи, миготять підтички і тріпотять на вітрі стрічки в дівчат (М. Коцюбинський); Парашут Кудрявого вони замаскували під осокором, листя якого тріпотілося на свіжому осінньому вітерцеві (П. Автомонов); Від безперервних вибухів двигтіли, стрясались стіни (Я. Баш); Під’їздили тяжкі грузовики. Під ними двиготіла земля (І. Микитенко); - А прокинувся він, мій пустунчик, і гуком його в хаті аж сохи движать! (Марко Вовчок); Хлопці дзвонили в дзвони, аж дзвіниця тряслась (І. Нечуй-Левицький); "Мирний" рипить усіма своїми зв’язками і наче стогне і здригається і, стрімко хитаючись, пірнає бугшпритом у воду і знову струшується, винирнувши з води (О. Довженко). - Пор. 4. би́тися, 1. сі́патися.