-1-
дієслово доконаного виду
(розмішати що-небудь у рідині; забаламутити)

Словник відмінків

Інфінітив заколоти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заколоті́мо, заколоті́м
2 особа заколоти́ заколоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заколочу́ заколо́тимо, заколо́тим
2 особа заколо́тиш заколо́тите
3 особа заколо́тить заколо́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заколоти́в заколоти́ли
жін.р. заколоти́ла
сер.р. заколоти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заколо́чений
Безособова форма
заколо́чено
Дієприслівник
заколоти́вши

Словник синонімів

БАЛАМУ́ТИТИкого, що, розм. (сіяти неспокій серед людей, підбурювати на заворушення, виступи і т. ін.), КАЛАМУ́ТИТИрозм., КОЛОТИ́ТИкого, що, ким, чим, розм.,МУТИ́ТИрозм., ЗАКОЛО́ЧУВАТИперев. ізсл. спокій, розм. - Док.: збаламу́тити, скаламу́тити, сколоти́ти, заколоти́ти. Чорні круки в сутанах задумали провокувати і баламутити довірливих людей (Л. Дмитерко); Каламутить він людей, підбиває на різні неподобства, щоб ось у .. нашого хазяїна.. млин забрати (А. Шиян); [Сидір:] Ви [писар] ще не знаєте Бурлаки: він нічого не подарує! Бачите, не вспів у село увійти, вже й колотить миром (І. Карпенко-Карий); - Не турбуйтеся, бариня, тепер внесуть [за оренду] до фунтика. То раніш.. Назар.. мутив усіх, а зараз, як зачув про козаків, так немов заціпило (П. Панч); [Мендгел:] Якщо ти наважишся ще раз заколочувати спокій моєї фабрики, - викину (М. Ірчан). - Пор. 1. підбу́рювати.