-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний за́колот за́колоти
родовий за́колоту за́колотів
давальний за́колоту, за́колотові за́колотам
знахідний за́колот за́колоти
орудний за́колотом за́колотами
місцевий на/у за́колоті на/у за́колотах
кличний за́колоте* за́колоти*

Словник синонімів

ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТрозм.,ГВАЛТрозм., КРИ́КНЯВАрозм., ЗИКрозм., ОГРО́Мдіал.,ЗА́КОЛОТрозм.,ГАРМИ́ДЕРрозм.,БАЗА́Ррозм.,Я́РМАРОКрозм.,РЕ́ЙВАХрозм.,КАГА́Лрозм.,ША́РВАРОКрозм.,ТАРАРА́Мрозм.,КАЛАБА́ЛИ́Кдіал. (у супроводі біганини, метушіння); ФУКдіал. (при сварці). - У місті дуже багато крику та галасу, а в селі найкраще, й тихо й вільно (Панас Мирний); Скрізь було чути гук, шум, гам, свист (І. Нечуй-Левицький); Мов розв’язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (С. Васильченко); На розі біля магазину господарчих товарів - знов натовп, шарварок, буча (О. Гончар); Голоси спліталися в один суцільний гул, і розібрати щось було неможливо (В. Кучер); З несамовитим галасом наїхали [цигани] в своїх халабудах у село.., а потім з не меншим репетом, аніж приїхали, знялися в дорогу (М. Стельмах); І враз - заглушаючи всю метушню і ґвалт - по квартирі розляглися широкі й повнозвучні акорди рояля (Ю. Смолич); Гамір і крикнява поволі влягалися, торговище втихомирювалося (П. Загребельний); У кривчуковському лісі, кажуть, наче ярмарок - гук, огром (Марко Вовчок); За столом здіймався страшенний заколот. Тася вищала, як зарізане порося, стара попадя бурчала (М. Коцюбинський); Гармидер, галас, гам у гаї (Т. Шевченко); Аж на третій яр чути ваш базар! (прислів’я); До приймальні зайшов Гаманюк.. - Що це в тебе за ярмарок? - спитав невдоволено. - Такий сьогодні прийом, - пояснила півголосом [Христя] (М. Ю. Тарновський); Скориставшись відсутністю старших, дівчатка підняли цілий рейвах (М. Олійник); Кагал, гармидер стояв у хаті (Панас Мирний); В школі, де розташована кіногрупа, гамір, шарварок: класами заволоділа дітвора (О. Гончар); Пам’ятаєш, якого наробив ти колись тарараму, коли виїздила екзекуція в Григорівку? (С. Васильченко); Знявся такий калабалик, що хоч вуха затикай (С. Добровольський). - Пор. 1. крик.
ЗАВОРУ́ШЕННЯперев. мн. (масовий вияв невдоволення, протесту), КОЛОТНЕ́ЧАзаст., КОЛОТНЯ́заст. рідше, СМУ́ТАзаст., РОЗГАРДІЯ́Шрозм. рідко.Найстрашніше почалося, коли інтервенти побачили, що вже не всидіти їм тут: на кораблях у французів заворушення, з боку Миколаєва наближаються червоні, в самому місті почали вибухати робітничі повстання (О. Гончар); Піднялася знову буча та колотнеча... Не в одних Пісках (Панас Мирний); - Щоб заспокоїти смуту, щоб вийти з тяжкого внутрішнього становища, на мою думку, є два виходи: диктатура або конституція (М. Стельмах); - Не можна ж так народ оставити. .. Ось, мов, вам воля: робіть, що хочете, як хочете.. Адже б такий розгардіяш пішов, що й... - писар почухав потилицю (Панас Мирний). - Пор. 1. за́колот, повста́ння.
ЗА́КОЛОТ (збройний виступ групи змовників), ПУТЧ. - Я не хотів робити заколоту в війську і втікав так тихенько, що ніхто не знав, навіть сам гетьман (М. Грушевський); 18 липня [1936 р.] Німеччина разом з Італією організували фашистський путч в Іспанії (Н. Рибак).
ПОВСТА́ННЯ (масовий збройний, часто стихійний, виступ проти когось, чогось), ЗА́КОЛОТ, БУНТ, РО́ЗРУХзаст.,ВИСТУПзаст., КРАМО́ЛАзаст.Всі ті заколоти й повстання, що до них бралися кріпаки, жорстоко придушувались військом (П. Тичина); Ми піднімали бунт на кораблі. Ми вирішили це зробити, заволодіти бригом й попливти на північ (Ю. Яновський); Університет справляв ювілей свого існування, який закінчився студентськими розрухами й замкненням університету на півроку (В. Самійленко); [Ярослав (гнівно):] Хто сміє тут крамолу учиняти І сварами бентежити народ? (І. Кочерга).
СВА́РКА (гостра розмова, що супроводжується докорами, образами), СВА́РАперев. мн., ЛА́ЙКА, КОЛОТНЕ́ЧА, РОЗРА́ДА, СУ́ТИЧКА, БАТА́ЛІЯірон.,СВАРНЯ́розм.,ГРИЗНЯ́розм.ГРИЗОТНЯ́розм. рідше, ГРИЗО́ТАрозм. рідше, КРИКрозм., ЗА́КОЛОТрозм. рідше, ЗМАГА́ННЯрозм. рідше, ЗА́ЧІПКАрідше,КАЛАМУ́Трідше, ЗВА́ДАзаст., СВАРдіал., ПО́СВАРКАдіал.,ЗВЯ́ГАдіал.,ЗМА́ЖКАдіал., ДРА́ЧАдіал., ФУК діал;ПЕРЕПА́ЛКАрозм., ПІКІ́РУВАННЯрозм.,ПІКІРО́ВКАрозм.,ПЕРЕСВА́РКАдіал., ПЕРЕСВА́Рдіал., ПЕРЕДИ́РКАдіал.,ПЕРЕДРА́ЧКАдіал. (взаємне ображання гострими або лайливими словами). Лайка та сварка, бучі та колотнечі! Не було того дня, щоб вони між собою не лаялись (Панас Мирний); Днедавня свара!.. Час її забути (М. Зеров); - Мені усі ви рівні; я в ваші чвари та свари не мішаюсь (П. Куліш); Іноді доходило до гострих сутичок між матір’ю і дочкою (А. Хижняк); З тобою недолі нас кревно з’єднали - Не буде між нами розради (М. Старицький); - А в нас, вуйно, ввечері така була сварня у хаті (П. Козланюк); Після трьох днів гризні допіру Іван Федотович помирився з жінкою (С. Васильченко); І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Звичайне - гризота, сварка та бійка! Кого вони не пригнуть до землі (І. Франко); Орисі після такого домашнього заколоту зробилося погано (Григорій Тютюнник); Коло шинку кріпаків ціла юрба, позбивались у купу. Крик, гук, спірка, змагання (Панас Мирний); Свар не свайба (прислів’я); Вонищодня вагуються. Така звяга йде в дому (Ганна Барвінок); Кайдаш і Лаврін микались і собі в бабську змажку, кричали на все горло (І. Нечуй-Левицький); Данило з подивом прислухався до їхньої пересварки (М. Стельмах); Невже Цимбалу приємно підхоплювати оті колючі запитання, слухати сердиті перепалки (С. Журахович). - Пор. 1. сканда́л.

Словник фразеологізмів

у ніс заколо́ти. Стати не до вподоби, не до смаку. — Як їла хліб з остюками, то й усе добре було, а як перейшла на буханці, то й у ніс закололи (Панас Мирний).