заколихувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив заколи́хувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заколи́хуймо
2 особа заколи́хуй заколи́хуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заколи́хуватиму заколи́хуватимемо, заколи́хуватимем
2 особа заколи́хуватимеш заколи́хуватимете
3 особа заколи́хуватиме заколи́хуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заколи́хую заколи́хуємо, заколи́хуєм
2 особа заколи́хуєш заколи́хуєте
3 особа заколи́хує заколи́хують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заколи́хуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заколи́хував заколи́хували
жін. р. заколи́хувала
сер. р. заколи́хувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заколи́хувавши

Словник синонімів

ЗАКОЛИ́СУВАТИ (колишучи, присипляти - дитину), ЗАКОЛИ́ХУВАТИ, ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИ́ХУВАТИ, УКОЛИ́СУВАТИ[ВКОЛИ́СУВАТИ]. - Док.: заколиса́ти, заколиха́ти, приколиса́ти, приколиха́ти, уколиса́ти[вколиса́ти]. Жінка в хустині схопила Орисю на руки і почала її заколисувати, як маленьку, хоча Орисі йшов уже п’ятий рік (О. Іваненко); Мати над колискою. Погодувала вже, стала заколихувати, "котка" стиха співаючи (А. Головко); Скрутився [Віталій] клубочком, зіщулився, схилився їй на руки, і ласка до нього росте, і це почуття до нього гріє і її саму. Якби ж можна отак, щоб приколихати його, а прокинеться - вже ночі нема (О. Гончар). - Пор. 1. присипля́ти.