заколисати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
форми -колисаю, -колисаєш,... вживаються рідко

Словник відмінків

Інфінітив заколиса́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заколиші́мо, заколиса́ймо, заколиші́м
2 особа заколиши́, заколиса́й заколиші́ть, заколиса́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заколишу́, заколиса́ю заколи́шемо, заколи́шем, заколиса́ємо, заколиса́єм
2 особа заколи́шеш, заколиса́єш заколи́шете, заколиса́єте
3 особа заколи́ше, заколиса́є заколи́шуть, заколиса́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заколиса́в заколиса́ли
жін.р. заколиса́ла
сер.р. заколиса́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заколи́саний
Безособова форма
заколи́сано
Дієприслівник
заколиса́вши

Словник синонімів

ЗАКОЛИ́СУВАТИ (колишучи, присипляти - дитину), ЗАКОЛИ́ХУВАТИ, ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИ́ХУВАТИ, УКОЛИ́СУВАТИ[ВКОЛИ́СУВАТИ]. - Док.: заколиса́ти, заколиха́ти, приколиса́ти, приколиха́ти, уколиса́ти[вколиса́ти]. Жінка в хустині схопила Орисю на руки і почала її заколисувати, як маленьку, хоча Орисі йшов уже п’ятий рік (О. Іваненко); Мати над колискою. Погодувала вже, стала заколихувати, "котка" стиха співаючи (А. Головко); Скрутився [Віталій] клубочком, зіщулився, схилився їй на руки, і ласка до нього росте, і це почуття до нього гріє і її саму. Якби ж можна отак, щоб приколихати його, а прокинеться - вже ночі нема (О. Гончар). - Пор. 1. присипля́ти.