заколиватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заколива́тися, заколива́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заколива́ймося, заколива́ймось | |
| 2 особа | заколива́йся, заколива́йсь | заколива́йтеся, заколива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заколива́юся, заколива́юсь | заколива́ємося, заколива́ємось, заколива́ємся |
| 2 особа | заколива́єшся | заколива́єтеся, заколива́єтесь |
| 3 особа | заколива́ється | заколива́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заколива́вся, заколива́всь | заколива́лися, заколива́лись |
| жін.р. | заколива́лася, заколива́лась | |
| сер.р. | заколива́лося, заколива́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заколива́вшись | ||