-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зако́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зако́вуймо
2 особа зако́вуй зако́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зако́вуватиму зако́вуватимемо, зако́вуватимем
2 особа зако́вуватимеш зако́вуватимете
3 особа зако́вуватиме зако́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зако́вую зако́вуємо, зако́вуєм
2 особа зако́вуєш зако́вуєте
3 особа зако́вує зако́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зако́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зако́вував зако́вували
жін. р. зако́вувала
сер. р. зако́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зако́вуваний
Безособова форма
зако́вувано
Дієприслівник
зако́вувавши

Словник синонімів

ЗАКО́ВУВАТИ (у кайдани і т. ін.), КУВА́ТИ, СКО́ВУВАТИ, ЗАБИВА́ТИ. - Док.: закува́ти, заку́ти, скува́ти, заби́ти. Коли його заковували в кайдани, щоб везти на суд аж у губернію, то скували подвійні ланцюги, як на велетня (Ю. Яновський); Ми не кували другим кайдани, Чужої не нищили волі! (М. Старицький).