заковувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зако́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зако́вуймо | |
| 2 особа | зако́вуй | зако́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зако́вуватиму | зако́вуватимемо, зако́вуватимем |
| 2 особа | зако́вуватимеш | зако́вуватимете |
| 3 особа | зако́вуватиме | зако́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зако́вую | зако́вуємо, зако́вуєм |
| 2 особа | зако́вуєш | зако́вуєте |
| 3 особа | зако́вує | зако́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зако́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зако́вував | зако́вували |
| жін. р. | зако́вувала | |
| сер. р. | зако́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зако́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| зако́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| зако́вувавши | ||