-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заковтну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заковтні́мо, заковтні́м
2 особа заковтни́ заковтні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заковтну́ заковтнемо́, заковтне́м
2 особа заковтне́ш заковтнете́
3 особа заковтне́ заковтну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заковтну́в заковтну́ли
жін.р. заковтну́ла
сер.р. заковтну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зако́втнутий
Безособова форма
зако́втнуто
Дієприслівник
заковтну́вши

Словник синонімів

КОВТА́ТИ (рухом мускулатури горла проштовхувати щось з порожнини рота в стравохід і шлунок; пити або їсти що-небудь), ПРОКО́ВТУВАТИ, ЛИГА́ТИрозм., ЛИ́КА́ТИдіал.; ГЛИТА́ТИ (жадібно, квапливо); ЗАКО́ВТУВАТИ (кількома або багатьма ковтальними рухами); ПОКОВТА́ТИ (все або багато чого-небудь). - Док.: ковтну́ти, проковтну́ти, лигну́ти, ли́кну́ти, глитну́ти, заковтну́ти, поковтну́ти. Попенко, як горобець, ковтав-глитав, запихався, розглядаючи на всі боки, наче злодій (Панас Мирний); Попросив напиться. Принесли кухлик, ледве проковтнув, - так мені горло здавило (О. Стороженко); Радувався [Тріщин], що вдалося йому ликнути вже раз м’ясо (Лесь Мартович). - Пор. 1. ї́сти.