заковзатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | зако́взатися, зако́взатись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зако́взаймося, зако́взаймось | |
| 2 особа | зако́взайся, зако́взайсь | зако́взайтеся, зако́взайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зако́взаюся, зако́взаюсь | зако́взаємося, зако́взаємось, зако́взаємся |
| 2 особа | зако́взаєшся | зако́взаєтеся, зако́взаєтесь |
| 3 особа | зако́взається | зако́взаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зако́взався, зако́взавсь | зако́взалися, зако́взались |
| жін.р. | зако́взалася, зако́взалась | |
| сер.р. | зако́взалося, зако́взалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зако́взавшись | ||