закнязювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закнязюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закнязю́ймо | |
| 2 особа | закнязю́й | закнязю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закнязю́ю | закнязю́ємо, закнязю́єм |
| 2 особа | закнязю́єш | закнязю́єте |
| 3 особа | закнязю́є | закнязю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закнязюва́в | закнязюва́ли |
| жін.р. | закнязюва́ла | |
| сер.р. | закнязюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закнязюва́вши | ||