заклямчувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | закля́мчувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | закля́мчуймо | |
2 особа | закля́мчуй | закля́мчуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | закля́мчуватиму | закля́мчуватимемо, закля́мчуватимем |
2 особа | закля́мчуватимеш | закля́мчуватимете |
3 особа | закля́мчуватиме | закля́мчуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | закля́мчую | закля́мчуємо, закля́мчуєм |
2 особа | закля́мчуєш | закля́мчуєте |
3 особа | закля́мчує | закля́мчують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
закля́мчуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | закля́мчував | закля́мчували |
жін. р. | закля́мчувала | |
сер. р. | закля́мчувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
закля́мчувавши |