заклямчувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | закля́мчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закля́мчуймо | |
| 2 особа | закля́мчуй | закля́мчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закля́мчуватиму | закля́мчуватимемо, закля́мчуватимем |
| 2 особа | закля́мчуватимеш | закля́мчуватимете |
| 3 особа | закля́мчуватиме | закля́мчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закля́мчую | закля́мчуємо, закля́мчуєм |
| 2 особа | закля́мчуєш | закля́мчуєте |
| 3 особа | закля́мчує | закля́мчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| закля́мчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | закля́мчував | закля́мчували |
| жін. р. | закля́мчувала | |
| сер. р. | закля́мчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закля́мчувавши | ||