заклямчувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив закля́мчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закля́мчуймо
2 особа закля́мчуй закля́мчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закля́мчуватиму закля́мчуватимемо, закля́мчуватимем
2 особа закля́мчуватимеш закля́мчуватимете
3 особа закля́мчуватиме закля́мчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа закля́мчую закля́мчуємо, закля́мчуєм
2 особа закля́мчуєш закля́мчуєте
3 особа закля́мчує закля́мчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
закля́мчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. закля́мчував закля́мчували
жін. р. закля́мчувала
сер. р. закля́мчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закля́мчувавши