заключний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заклю́чний заклю́чна заклю́чне заклю́чні
родовий заклю́чного заклю́чної заклю́чного заклю́чних
давальний заклю́чному заклю́чній заклю́чному заклю́чним
знахідний заклю́чний заклю́чну заклю́чне заклю́чні
орудний заклю́чним заклю́чною заклю́чним заклю́чними
місцевий на/у заклю́чному, заклю́чнім на/у заклю́чній на/у заклю́чному, заклю́чнім на/у заклю́чних

Словник синонімів

ЗАВЕРША́ЛЬНИЙ (який завершує, закінчує що-небудь), ЗАКЛЮ́ЧНИЙ, ПІДСУМКО́ВИЙ, ФІНА́ЛЬНИЙ, ОСТА́ННІЙ, КІНЦЕ́ВИЙ[КІНЦЬОВИ́Й], ПРИКІНЦЕ́ВИЙ. Роман "Перекоп", що з’явився через кілька років після "Таврії", став другою, завершальною книгою дилогії (Л. Новиченко); Цей шрам, ніби останній, завершальний штрих художників, домальовував це прекрасне обличчя (І. Ле); Шульга, разом з фізиком Мезенцевим, підводили підсумки заключної сесії випробувань однієї важливої деталі (Н. Рибак); Підсумковий курс лекцій; Фінальний матч цього сезону нам довелося грати пізно (Ю. Смолич); З приємністю дізнався, що ІV і останній том Вашого дуже цінного словника уже вийшов (М. Коцюбинський); Кінцеві результати; Один з робітників-ремонтників, які допомагали Яцубі, давав господареві вже прикінцеві поради (О. Гончар).

Словник фразеологізмів

заклю́чний (заверша́льний, си́льний і т. ін.) ако́рд чого і без додатка. Дія, явище, подія і т. ін., якими успішно закінчується що-небудь. Хутко завоювавши прохід до нирки, він вправно “вивихнув” її в рану. Це був заключний акорд операції (Олесь Донченко); Завершальним акордом .. став у Києві концерт симфонічного оркестру Софійської державної філармонії, що відбувся в Палаці культури “Україна” (З газети); Сильним акордом звучить тут вислів “не бідкаюсь”, де дієслово має спільний корінь з попередніми іменниками, але заперечує будь-яку розчуленість і непевність (Культура сл.).