заклубочитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заклубочи́тися, заклубочи́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа заклубочи́ться заклубоча́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заклубочи́вся, заклубочи́всь заклубочи́лися, заклубочи́лись
жін.р. заклубочи́лася, заклубочи́лась
сер.р. заклубочи́лося, заклубочи́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заклубочи́вшись