заклубочитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заклубочи́тися, заклубочи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | заклубочи́ться | заклубоча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заклубочи́вся, заклубочи́всь | заклубочи́лися, заклубочи́лись |
| жін.р. | заклубочи́лася, заклубочи́лась | |
| сер.р. | заклубочи́лося, заклубочи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заклубочи́вшись | ||