заклубочений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заклубо́чений заклубо́чена заклубо́чене заклубо́чені
родовий заклубо́ченого заклубо́ченої заклубо́ченого заклубо́чених
давальний заклубо́ченому заклубо́ченій заклубо́ченому заклубо́ченим
знахідний заклубо́чений заклубо́чену заклубо́чене заклубо́чені
орудний заклубо́ченим заклубо́ченою заклубо́ченим заклубо́ченими
місцевий на/у заклубо́ченому, заклубо́ченім на/у заклубо́ченій на/у заклубо́ченому, заклубо́ченім на/у заклубо́чених