заклубитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заклуби́тися, заклуби́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа заклуби́ться заклубля́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заклуби́вся, заклуби́всь заклуби́лися, заклуби́лись
жін.р. заклуби́лася, заклуби́лась
сер.р. заклуби́лося, заклуби́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заклуби́вшись