заклопотати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | заклопота́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заклопочі́мо, заклопочі́м | |
2 особа | заклопочи́ | заклопочі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заклопочу́ | заклопо́чемо, заклопо́чем |
2 особа | заклопо́чеш | заклопо́чете |
3 особа | заклопо́че | заклопо́чуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заклопота́в | заклопота́ли |
жін.р. | заклопота́ла | |
сер.р. | заклопота́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заклопота́вши |