заклинювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | закли́нювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закли́нюймо | |
| 2 особа | закли́нюй | закли́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закли́нюватиму | закли́нюватимемо, закли́нюватимем |
| 2 особа | закли́нюватимеш | закли́нюватимете |
| 3 особа | закли́нюватиме | закли́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закли́нюю | закли́нюємо, закли́нюєм |
| 2 особа | закли́нюєш | закли́нюєте |
| 3 особа | закли́нює | закли́нюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| закли́нюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | закли́нював | закли́нювали |
| жін. р. | закли́нювала | |
| сер. р. | закли́нювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закли́нювавши | ||