заклинити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заклини́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заклині́мо, заклині́м
2 особа заклини́ заклині́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заклиню́ закли́нимо, закли́ним
2 особа закли́ниш закли́ните
3 особа закли́нить закли́нять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заклини́в заклини́ли
жін.р. заклини́ла
сер.р. заклини́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
закли́нений
Безособова форма
закли́нено
Дієприслівник
заклини́вши