заклинити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | заклини́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заклині́мо, заклині́м | |
2 особа | заклини́ | заклині́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заклиню́ | закли́нимо, закли́ним |
2 особа | закли́ниш | закли́ните |
3 особа | закли́нить | закли́нять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заклини́в | заклини́ли |
жін.р. | заклини́ла | |
сер.р. | заклини́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
закли́нений | ||
Безособова форма | ||
закли́нено | ||
Дієприслівник | ||
заклини́вши |