заклинити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заклини́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заклині́мо, заклині́м | |
| 2 особа | заклини́ | заклині́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заклиню́ | закли́нимо, закли́ним |
| 2 особа | закли́ниш | закли́ните |
| 3 особа | закли́нить | закли́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заклини́в | заклини́ли |
| жін.р. | заклини́ла | |
| сер.р. | заклини́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| закли́нений | ||
| Безособова форма | ||
| закли́нено | ||
| Дієприслівник | ||
| заклини́вши | ||