-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заклина́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заклина́ймо
2 особа заклина́й заклина́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заклина́тиму заклина́тимемо, заклина́тимем
2 особа заклина́тимеш заклина́тимете
3 особа заклина́тиме заклина́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заклина́ю заклина́ємо, заклина́єм
2 особа заклина́єш заклина́єте
3 особа заклина́є заклина́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заклина́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заклина́в заклина́ли
жін. р. заклина́ла
сер. р. заклина́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заклина́вши

Словник синонімів

БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИпідсил.,МОЛИ́ТИпідсил.;МОЛИ́ТИСЯпідсил. розм.,ПРОСИ́ТИСЯрозм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін.); УПРО́ШУВАТИ[ВПРО́ШУВАТИ], УПРО́ХУВАТИ[ВПРО́ХУВАТИ] (пильно і тривалий час просити). - Док.: ублага́ти[вблага́ти], умоли́ти[вмоли́ти], упроси́ти[впроси́ти], упроха́ти[впроха́ти]. - Євгеніє! Женю!.. Боже мій, таки стрілися!.. Я благав про це долю - і ось, нарешті (А. Хорунжий); О, постійте, сестри! Вас прохаю я, заклинаю вас, скажіть мені: чи не стріли ви мого коханого на стежках, розмаяних вві сні? (Н. Забіла); Просив, молив [Олексій], щоб вона [Галочка] виплакала своє горе, що після того їй легше буде, щоб не душила своєї журби (Г. Квітка-Основ’яненко); І просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять!" (І. Котляревський); - Тебе, наша княгине, ні впросити, ні вблагати, - не споглянеш, не подивишся (Ганна Барвінок); Упрохали мене товариші стать в голові діла (М. Кропивницький). - Пор. 1. проси́ти.
ПРОКЛИНА́ТИ (піддавати прокляттю когось), КЛЯСТИ́, ЗАКЛИНА́ТИ, ВИКЛИНА́ТИдіал.,СКЛИНА́ТИдіал. - Док.: проклясти́, заклясти́. Його жінка кляла-проклинала: "Бодай тебе, козаче-сіромахо, Побило в чистому полі" (дума); Ти прокляв нас прокльоном важким за жорстокість, упертість і зраду (Леся Українка); А брат стоїть край віконця, Кладку заклинає: "Бодай же ти, кладко, Гниллям перегнила, Що ти мене, молодого, Сестриці згубила!" (С. Руданський); - Таких, як я, не вільно любити, бо за таких піп у церкві виклинає (Г. Хоткевич).
ЧАКЛУВА́ТИ (робити магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧАРУВА́ТИ, ЗАЧАРО́ВУВАТИ, ЗАКЛИНА́ТИ, ХИМОРО́ДИТИзаст.; НАГОВО́РЮВАТИрозм., НАШІ́ПТУВАТИзаст., ШЕПТА́ТИзаст. (промовляти наговір, приворот); ВОРОЖИ́ТИ, ЗАВОРО́ЖУВАТИ, ПРИВОРО́ЖУВАТИ (діючи ворожінням); ВІДЬМИ́ТИ[ВІДЬМУВА́ТИ]заст. (займатися відьомством); ШАМА́НИТИ (здійснювати шаманство). - Док.: почаклува́ти, почарува́ти, зачарува́ти, заклясти́, наговори́ти, нашепта́ти, пошепта́ти, поворожи́ти, заворожи́ти, приворожи́ти. Розказували, як Параскіца серед білого дня чаклувала коло криниці (М. Коцюбинський); [Мар’яна:] Слухай, любий чарівниченьку, научи ж ти мене чарувати, тоді я тебе так зачарую, що ніколи не покинеш мене! (С. Васильченко); Закляла людей і замок Чарівниця зла колись (Леся Українка); Він ледачий химороду химородить (Ганна Барвінок); [Жінка:] Бачили її [відьму] перед тим, як вона ходила при місяці кругом хати, чимсь кропила її та наговорювала.. от і пожар від того (С. Васильченко); Палажка переступила поріг і зараз почала хреститись та нашіптувать (І. Нечуй-Левицький); - І шептати вміє [Мар’яна]? - Ні, цим не грішить. Коли хтось приходить з хворобою, яку не може вилікувати, одразу до лікаря посилає (М. Стельмах); Звела з неба вороженька Дві яснії зірки, Ворожила, примовляла Кругом коло дівки (Л. Боровиковський); [Сусляєв:] Бути вам щасливою, бо я його [люстро] заворожив - хто перший подивиться, той щасливий (І. Кочерга); [Килина:] Хотіла б я, сестро, щоб Деркачиха приворожила Конона до мене (М. Кропивницький); Палажка тричі перехрестилась, щось пошептала - вже й не знаю, чи молилась, чи відьмувала (І. Нечуй-Левицький); У нас одна жінка хотіла навчитись відьмувати (Ганна Барвінок). - Пор. навро́чити.

Словник фразеологізмів

заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м на сві́ті). Пристрасно переконувати, уклінно просити, благати. — Богом Вас заклинаю! Збережіть ці скарби духу народного [вилучену з бібліотек літературу] для нащадків (З журналу); — Отаке моє щастя, Христе! Заклинаю усім святим на світі: будеш іти заміж — не йди за крамаря, не йди за городянина (Панас Мирний).