-1-
іменник чоловічого роду
(заклинання) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний закли́н  
родовий закли́ну  
давальний закли́ну, закли́нові  
знахідний закли́н  
орудний закли́ном  
місцевий на/у закли́ні, по закли́ну  
кличний закли́не*  

Словник синонімів

ЗАКЛИНА́ННЯ (за народними уявленнями - слова, що мають магічну силу), ЗАМОВЛЯ́ННЯ, ПРИМОВЛЯ́ННЯ, ЗАКЛЯ́ТТЯ, НАГОВІ́Р, ЗАКЛИ́Нзаст.,ПРИГОВІ́Рзаст.,ПРИМО́ВАзаст.Виголосивши свої заклинання, Василина взяла дійницю і присіла до корови, щоб подоїти (С. Добровольський); Стань же над нею, могутній, і зілля подай одворотне, і замовлянням грізним вижени хворість гірку (М. Зеров); Проти самих воріт стояла важка сіра колона, на якій ще хтось із давніх предків Чжана виписав закляття проти злої сили (Ю. Збанацький); - Перехрестився б ти, Семене, від наговору це тобі (І. Ле); Покликали бабу-шептуху, та всі її заклини теж були безуспішні: Добриня.. доживав, очевидячки, останні години (Юліан Опільський).