заклечати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заклеча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заклеча́ймо | |
| 2 особа | заклеча́й | заклеча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заклеча́ю | заклеча́ємо, заклеча́єм |
| 2 особа | заклеча́єш | заклеча́єте |
| 3 особа | заклеча́є | заклеча́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заклеча́в | заклеча́ли |
| жін.р. | заклеча́ла | |
| сер.р. | заклеча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| закле́чаний | ||
| Безособова форма | ||
| закле́чано | ||
| Дієприслівник | ||
| заклеча́вши | ||