заклеймувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заклеймува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заклейму́ймо | |
| 2 особа | заклейму́й | заклейму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заклейму́ю | заклейму́ємо, заклейму́єм |
| 2 особа | заклейму́єш | заклейму́єте |
| 3 особа | заклейму́є | заклейму́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заклеймува́в | заклеймува́ли |
| жін.р. | заклеймува́ла | |
| сер.р. | заклеймува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| заклеймо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| заклеймо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| заклеймува́вши | ||