заклеймований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заклеймо́ваний заклеймо́вана заклеймо́ване заклеймо́вані
родовий заклеймо́ваного заклеймо́ваної заклеймо́ваного заклеймо́ваних
давальний заклеймо́ваному заклеймо́ваній заклеймо́ваному заклеймо́ваним
знахідний заклеймо́ваний, заклеймо́ваного заклеймо́вану заклеймо́ване заклеймо́вані, заклеймо́ваних
орудний заклеймо́ваним заклеймо́ваною заклеймо́ваним заклеймо́ваними
місцевий на/у заклеймо́ваному, заклеймо́ванім на/у заклеймо́ваній на/у заклеймо́ваному, заклеймо́ванім на/у заклеймо́ваних