заклеймити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заклейми́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заклеймі́мо, заклеймі́м | |
| 2 особа | заклейми́ | заклеймі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заклеймлю́ | заклеймимо́, заклейми́м |
| 2 особа | заклейми́ш | заклеймите́ |
| 3 особа | заклейми́ть | заклеймля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заклейми́в | заклейми́ли |
| жін.р. | заклейми́ла | |
| сер.р. | заклейми́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| закле́ймлений | ||
| Безособова форма | ||
| закле́ймлено | ||
| Дієприслівник | ||
| заклейми́вши | ||