-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закві́тнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа закві́тне закві́тнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закві́тнув закві́тли, закві́тнули
жін.р. закві́тла, закві́тнула
сер.р. закві́тло, закві́тнуло
Активний дієприкметник
закві́тлий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закві́тши, закві́тнувши

Словник синонімів

I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини - починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИрідше. - Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Коли терен зацвітає весною, то весь рів і лісові кущі по горбах наче обсипані снігом (В. Кучер); Опівночі айстри в саду розцвіли... Умились росою, вінки одягли (О. Олесь); Вона не встигла навіть надивитися, як весною розквітають квіти (Ю. Збанацький); Під іскристим півднем зелено шумить Великий шлях, упираючись широким, туго натягнутим луком у високі жита, що вже заквітували на все поле (М. Стельмах). - Пор. 1. цвісти́.