заквилити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заквили́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заквилі́мо, заквилі́м | |
| 2 особа | заквили́ | заквилі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заквилю́ | заквилимо́, заквили́м |
| 2 особа | заквили́ш | заквилите́ |
| 3 особа | заквили́ть | заквиля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заквили́в | заквили́ли |
| жін.р. | заквили́ла | |
| сер.р. | заквили́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заквили́вши | ||