-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зака́юватися, зака́юватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зака́юймося, зака́юймось
2 особа зака́юйся, зака́юйсь зака́юйтеся, зака́юйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зака́юватимуся, зака́юватимусь зака́юватимемося, зака́юватимемось, зака́юватимемся
2 особа зака́юватимешся зака́юватиметеся, зака́юватиметесь
3 особа зака́юватиметься зака́юватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зака́ююся, зака́ююсь зака́юємося, зака́юємось, зака́юємся
2 особа зака́юєшся зака́юєтеся, зака́юєтесь
3 особа зака́юється зака́юються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зака́юючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зака́ювався, зака́ювавсь зака́ювалися, зака́ювались
жін. р. зака́ювалася, зака́ювалась
сер. р. зака́ювалося, зака́ювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зака́ювавшись

Словник синонімів

ЗАРЕКТИ́СЯ (дати собі слово, обіцянку не робити чогось), ЗАКА́ЯТИСЯ, ЗАКЛЯ́СТИ́СЯрозм.,СПОКА́ЯТИСЯзаст. - Док.: заріка́тися, зака́юватися. Кілько сот разів він зарікався забути її, не думати про неї, вирвати її з серця (І. Франко); Од того часу я вже закаялась пити й любити (І. Нечуй-Левицький); Микола й справді швидко заклявся пити,.. купив конячку з візком і почав хазяйнувати (І. Нечуй-Левицький); - Не хвалися, дитино,.. бо як в недобру годину похвалитись, то можна й спокаятись... (Марко Вовчок). - Пор. 1. присяга́тися.