закарлючуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний закарлю́чуваний закарлю́чувана закарлю́чуване закарлю́чувані
родовий закарлю́чуваного закарлю́чуваної закарлю́чуваного закарлю́чуваних
давальний закарлю́чуваному закарлю́чуваній закарлю́чуваному закарлю́чуваним
знахідний закарлю́чуваний, закарлю́чуваного закарлю́чувану закарлю́чуване закарлю́чувані, закарлю́чуваних
орудний закарлю́чуваним закарлю́чуваною закарлю́чуваним закарлю́чуваними
місцевий на/у закарлю́чуваному, закарлю́чуванім на/у закарлю́чуваній на/у закарлю́чуваному, закарлю́чуванім на/у закарлю́чуваних