ЗА́ГНУ́ТИЙприкм. (який має вигнуту, закручену форму), ЗАКОЦЮ́РБЛЕНИЙ[ЗАКУЦЬО́РБЛЕНИЙ]розм., ЗАКАРЛЮ́ЧЕНИЙрозм.; ГАЧКУВА́ТИЙ, ГАКУВА́ТИЙ, КРЮЧКУВА́ТИЙ, КАРЛЮЧКУВА́ТИЙ, КЛЮКА́СТИЙдіал. (який має форму гачка, крючка, карлючки і т. ін.). Найменша сестра.. взяла найбільшу, найчервонішу грушу за довгий загнутий хвостик (І. Нечуй-Левицький); Порося було сите, пахуче, з закоцюрбленим хвостиком (І. Нечуй-Левицький); Закуцьорблений хвостик, наче живий калачик, весь час тремтів (М. Коцюбинський); Голова хижака з закарлюченим дзьобом звісилася вниз, і око дивиться знизу на мисливця (О. Донченко); Орел підвівся на свої міцні високі ноги з великими гачкуватими пазурами (З. Тулуб); Вініус наїжився, .. сині щоки запали, крючкуватий ніс спустився нижче, став схожий на совиний дзьоб (Н. Рибак); Сусіда вже звертав мою увагу на рожевощокого, з сивою борідкою і з карлючкуватим носом діда (М. Трублаїні); Клюкаста жердина.