ЗАПАМ’ЯТА́ТИ (зберегти, утримати в пам’яті), ЗАФІКСУВА́ТИ, ЗАТЯ́МИТИрозм.; ЗАКАРБУВА́ТИ, ЗАНОТУВА́ТИ (із сл. в пам’яті, в свідомості і т. ін.); ЗАМІ́ТИТИрозм. (беручи до уваги, закріплюючи в свідомості). - Недок.: запам’ято́вувати, зафіксо́вувати, фіксува́ти, затя́млювати, закарбо́вувати, карбува́ти, нотува́ти, заното́вувати, заміча́ти. Дівчинка росла вразлива і мрійна і твердо, на все життя запам’ятала материні казки (З. Тулуб); Пам’ять його встигала зафіксувати все найцінніше, що міг дати молодому співакові цей.. візит (І. Ле); - Номер машини треба було замітити (С. Журахович). - Пор. пам’ята́ти.

ПОЗНАЧА́ТИ[ПОЗНА́ЧУВАТИрідше] (залишати на чомусь які-небудь знаки, мітки), ЗНАЧИ́ТИ, МІ́ТИТИ, ПОМІЧА́ТИ, НАМІЧА́ТИ, НАЗНАЧА́ТИ[НАЗНА́ЧУВАТИрідше], ПОКА́ЗУВАТИ, МАРКУВА́ТИ, ВИМІЧА́ТИрозм., ЗАЗНАЧА́ТИрозм., ОЗНА́ЧУВАТИрозм.;НАНО́СИТИ (на карті, схемі тощо); КАРБУВА́ТИ, ЗАКАРБО́ВУВАТИ (позначати карбами); ПАЛЬКУВА́ТИдіал. (кілочками межу). - Док.: позна́чити, помі́тити, намі́тити, назначи́ти, зазна́чи́ти, показа́ти, ви́мітити, нанести́, закарбува́ти. Позначають [сапери] мінні поля, прокладають проходи бійцям у широкий відвойований світ (О. Гончар); Інколи вони з батьком їх [кавуни] позначують, - то маленькою літерою, то числом. Легенько накреслюють знак (Т. Масенко); Їй прийшло до голови, що вона може не знайти Остапа, бо нічим не значила своєї дороги (М. Коцюбинський); - Що ти мітиш? Що ти мітиш, щоб тобі руки посудомило! - На стояки яму (Григорій Тютюнник); Хазяйки дуже стережуться, щоб благовісним яйцем не підсипать квочки чи що там і для того помічають його, щоб не помилиться (М. Номис); Шворкою треба розбити площу шахматним порядком, а за допомогою дошки - намічати розмір ямок під дерева (Ю. Збанацький); Отець Харитін назначав нігтем, доки прочитав (І. Нечуй-Левицький); Відлітає за тріскою тріска, шнур і крейда показують нам, Як сувору красу обеліска Надавати незграбним дубам (М. Рильський); Маркувати вироби промисловості; Під час сцени з Дженні Годвінсон перегортає Біблію і зазначає закладками якісь тексти (Леся Українка); Нагоничі швидко означували терен, куди заблукав вовк, прапорцями (П. Загребельний); Скінчивши листа, гомоніли Про рідні поля і діброви, А старші - наносили стріли На карти свої військові (М. Нагнибіда); Взявши з собою мапу і шнур, міряв [Густав], бродив, палькував та принотовував кождий ступінь (І. Франко).

РІЗЬБИ́ТИ (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, ВИРІЗА́ТИ[ВИРІ́ЗУВАТИ], КАРБУВА́ТИ, ВИКАРБО́ВУВАТИ (на поверхні твердого матеріалу); МЕРЕ́ЖАТИ[МЕРЕ́ЖИТИ], ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (перев. на дерев’яних предметах). - Док.: ви́різьбити, ви́різати, закарбува́ти, ви́карбувати, ви́мережати[ви́мережити], змере́жати[змере́жити]. Він щодня різьбив, мережачи преловкі візерунки на тих на трьох нових стовпах (О. Ільченко); Над наличниками майстри вирізьбили з дерева якісь загадкові візерунки (С. Чорнобривець); [Демко:] Перш було: позичив гроші, зараз і закарбував, а посереду карбіжки вирізав хрестика, поцілували обоє хреста і потім ту карбіжку за образи... (М. Кропивницький); Одні [козаки] перековували коней, лагодили вози, мазали дьогтем мажари, інші.. мережили ярма, люшні і задники на гарбах (П. Панч).