закапризувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закапризува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закапризу́ймо
2 особа закапризу́й закапризу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закапризу́ю закапризу́ємо, закапризу́єм
2 особа закапризу́єш закапризу́єте
3 особа закапризу́є закапризу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закапризува́в закапризува́ли
жін.р. закапризува́ла
сер.р. закапризува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закапризува́вши