-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив закандзю́блюватися, закандзю́блюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа закандзю́блюватиметься закандзю́блюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа закандзю́блюється закандзю́блюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
закандзю́блюючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. закандзю́блювався, закандзю́блювавсь закандзю́блювалися, закандзю́блювались
жін. р. закандзю́блювалася, закандзю́блювалась
сер. р. закандзю́блювалося, закандзю́блювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закандзю́блювавшись

Словник синонімів

ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯрозм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯрозм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯрозм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯрозм. - Недок.: загина́тися, гну́тися, закоцю́рблюватися, коцю́рбитися, закарлю́чуватися, карлю́читися, закандзю́блюватися, кандзю́битисярідко.Велів [Герман] спустити себе помалу вниз, по дорозі скрізь обмацуючи цямрини, чи де не загнулися під напором воску (І. Франко); Гострий ніс [отця Сафонія] ще більше задзюбився (В. Речмедін); Він лежить недужий у хаті один. ..Ніс пожовк і ще більше закарлючився. Очі закриті (І. Цюпа); Він був кощавий, низькорослий; довгий і прямий ніс його закандзюбився (Є. Гуцало). - Пор. 1. зігну́тися.