закандзюблений 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний закандзю́блений закандзю́блена закандзю́блене закандзю́блені
родовий закандзю́бленого закандзю́бленої закандзю́бленого закандзю́блених
давальний закандзю́бленому закандзю́бленій закандзю́бленому закандзю́бленим
знахідний закандзю́блений закандзю́блену закандзю́блене закандзю́блені
орудний закандзю́бленим закандзю́бленою закандзю́бленим закандзю́бленими
місцевий на/у закандзю́бленому, закандзю́бленім на/у закандзю́бленій на/у закандзю́бленому, закандзю́бленім на/у закандзю́блених