-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив закандзю́битися, закандзю́битись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закандзю́бмося, закандзю́бмось
2 особа закандзю́бся закандзю́бтеся, закандзю́бтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закандзю́блюся, закандзю́блюсь закандзю́бимося, закандзю́бимось, закандзю́бимся
2 особа закандзю́бишся закандзю́битеся, закандзю́битесь
3 особа закандзю́биться закандзю́бляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закандзю́бився, закандзю́бивсь закандзю́билися, закандзю́бились
жін.р. закандзю́билася, закандзю́билась
сер.р. закандзю́билося, закандзю́билось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закандзю́бившись

Словник синонімів

ЗАГНУ́ТИСЯ (набрати вигнутої чи загнутої форми), ЗАКОЦЮ́РБИТИСЯрозм., ЗАДЗЮ́БИТИСЯрозм., ЗАКАРЛЮ́ЧИТИСЯрозм., ЗАКАНДЗЮ́БИТИСЯрозм. - Недок.: загина́тися, гну́тися, закоцю́рблюватися, коцю́рбитися, закарлю́чуватися, карлю́читися, закандзю́блюватися, кандзю́битисярідко.Велів [Герман] спустити себе помалу вниз, по дорозі скрізь обмацуючи цямрини, чи де не загнулися під напором воску (І. Франко); Гострий ніс [отця Сафонія] ще більше задзюбився (В. Речмедін); Він лежить недужий у хаті один. ..Ніс пожовк і ще більше закарлючився. Очі закриті (І. Цюпа); Він був кощавий, низькорослий; довгий і прямий ніс його закандзюбився (Є. Гуцало). - Пор. 1. зігну́тися.