закаламучуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний закаламу́чуваний закаламу́чувана закаламу́чуване закаламу́чувані
родовий закаламу́чуваного закаламу́чуваної закаламу́чуваного закаламу́чуваних
давальний закаламу́чуваному закаламу́чуваній закаламу́чуваному закаламу́чуваним
знахідний закаламу́чуваний, закаламу́чуваного закаламу́чувану закаламу́чуване закаламу́чувані, закаламу́чуваних
орудний закаламу́чуваним закаламу́чуваною закаламу́чуваним закаламу́чуваними
місцевий на/у закаламу́чуваному, закаламу́чуванім на/у закаламу́чуваній на/у закаламу́чуваному, закаламу́чуванім на/у закаламу́чуваних