-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зака́зувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зака́зуймо
2 особа зака́зуй зака́зуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зака́зуватиму зака́зуватимемо, зака́зуватимем
2 особа зака́зуватимеш зака́зуватимете
3 особа зака́зуватиме зака́зуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зака́зую зака́зуємо, зака́зуєм
2 особа зака́зуєш зака́зуєте
3 особа зака́зує зака́зують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зака́зуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зака́зував зака́зували
жін. р. зака́зувала
сер. р. зака́зувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зака́зувавши

Словник синонімів

ЗАБОРОНЯ́ТИ (не дозволяти робити що-небудь), БОРОНИ́ТИперев. у запереч. конструкціях,ЗАКА́ЗУВАТИзаст., розм., ЗБОРОНЯ́ТИдіал. - Док.: заборони́ти, поборони́тирозм. рідкоуборони́ти[вборони́ти]рідкозаказа́ти, зборони́ти. Малювати [Т. Г. Шевченкові] довелося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей (З. Тулуб); Став, що з нього за кріпацтва ніхто не боронив води брати.., одійшов до панського садка (Панас Мирний); Мені заказали у Київ іти, а веліли у своє село повернутись (Марко Вовчок); Не збороняй мені сього, Бо не піду за другого (П. Чубинський).