ЗАБОРОНЯ́ТИ (не дозволяти робити що-небудь), БОРОНИ́ТИперев. у запереч. конструкціях,ЗАКА́ЗУВАТИзаст., розм., ЗБОРОНЯ́ТИдіал. - Док.: заборони́ти, поборони́тирозм. рідкоуборони́ти[вборони́ти]рідкозаказа́ти, зборони́ти. Малювати [Т. Г. Шевченкові] довелося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей (З. Тулуб); Став, що з нього за кріпацтва ніхто не боронив води брати.., одійшов до панського садка (Панас Мирний); Мені заказали у Київ іти, а веліли у своє село повернутись (Марко Вовчок); Не збороняй мені сього, Бо не піду за другого (П. Чубинський).