закабалятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | закабаля́тися, закабаля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закабаля́ймося, закабаля́ймось | |
| 2 особа | закабаля́йся, закабаля́йсь | закабаля́йтеся, закабаля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закабаля́тимуся, закабаля́тимусь | закабаля́тимемося, закабаля́тимемось, закабаля́тимемся |
| 2 особа | закабаля́тимешся | закабаля́тиметеся, закабаля́тиметесь |
| 3 особа | закабаля́тиметься | закабаля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закабаля́юся, закабаля́юсь | закабаля́ємося, закабаля́ємось, закабаля́ємся |
| 2 особа | закабаля́єшся | закабаля́єтеся, закабаля́єтесь |
| 3 особа | закабаля́ється | закабаля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| закабаля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | закабаля́вся, закабаля́всь | закабаля́лися, закабаля́лись |
| жін. р. | закабаля́лася, закабаля́лась | |
| сер. р. | закабаля́лося, закабаля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закабаля́вшись | ||