ПОНЕВО́ЛЮВАТИкого,що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ[УЯРМЛЯ́ТИ], ЗАКАБАЛЯ́ТИрідше,ЗАНЕВО́ЛЮВАТИзаст., розм.,РАБУВА́ТИким, чим, діал.;ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). - Док.: понево́лити, знево́лити, уярми́ти, закабали́ти, занево́лити, покріпа́чити. Після визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького російський уряд поневолив Лівобережну та повернув польським магнатам Правобережну Україну (з газети); Чи ти [фашист] справді певен, що можеш зневолити мене, переінакшити, що, як здер з мене чоботи, так само зможеш видерти, виграбувати з мене й душу? (О. Гончар); Зухвалого Варяга син Слов’янських переміг богів; Необережний крок один Країну вільну уярмив! (переклад за ред. М. Рильського); Князі та їх бояри всіма правдами й неправдами відбирали землю у вільних смердів, а їх самих закабаляли (з підручника); Голод 1933 року цілковито заневолив традиційне українське село (з журналу); Довго ним [мужиком] ми рабували: кров лилась, свистів батіг (П. Грабовський).