закабалитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив закабали́тися, закабали́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закабалі́мося, закабалі́мось, закабалі́мся
2 особа закабали́ся, закабали́сь закабалі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закабалю́ся, закабалю́сь закабалимо́ся, закабалимо́сь, закабали́мся
2 особа закабали́шся закабалите́ся, закабалите́сь
3 особа закабали́ться закабаля́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закабали́вся, закабали́всь закабали́лися, закабали́лись
жін.р. закабали́лася, закабали́лась
сер.р. закабали́лося, закабали́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закабали́вшись