закабалений 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний закаба́лений закаба́лена закаба́лене закаба́лені
родовий закаба́леного закаба́леної закаба́леного закаба́лених
давальний закаба́леному закаба́леній закаба́леному закаба́леним
знахідний закаба́лений, закаба́леного закаба́лену закаба́лене закаба́лені, закаба́лених
орудний закаба́леним закаба́леною закаба́леним закаба́леними
місцевий на/у закаба́леному, закаба́ленім на/у закаба́леній на/у закаба́леному, закаба́ленім на/у закаба́лених