зайцювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зайцюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зайцю́ймо | |
2 особа | зайцю́й | зайцю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зайцюва́тиму | зайцюва́тимемо, зайцюва́тимем |
2 особа | зайцюва́тимеш | зайцюва́тимете |
3 особа | зайцюва́тиме | зайцюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зайцю́ю | зайцю́ємо, зайцю́єм |
2 особа | зайцю́єш | зайцю́єте |
3 особа | зайцю́є | зайцю́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
зайцю́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | зайцюва́в | зайцюва́ли |
жін. р. | зайцюва́ла | |
сер. р. | зайцюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
зайцьо́ваний | ||
Безособова форма | ||
зайцьо́вано | ||
Дієприслівник | ||
зайцюва́вши |