зайцювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зайцюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зайцю́ймо | |
| 2 особа | зайцю́й | зайцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зайцюва́тиму | зайцюва́тимемо, зайцюва́тимем |
| 2 особа | зайцюва́тимеш | зайцюва́тимете |
| 3 особа | зайцюва́тиме | зайцюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зайцю́ю | зайцю́ємо, зайцю́єм |
| 2 особа | зайцю́єш | зайцю́єте |
| 3 особа | зайцю́є | зайцю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зайцю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зайцюва́в | зайцюва́ли |
| жін. р. | зайцюва́ла | |
| сер. р. | зайцюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зайцьо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| зайцьо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| зайцюва́вши | ||