ЗАПЛА́ВА (низинна місцевість біля річки, озера, що затоплюється під час весняної повені), ЗАПЛА́Врідше,ЗАПЛА́ВИНАрідше,ПЛА́ВНІ, МОКВА́діал.,МОКЛЯ́Кдіал.,МЛА́КАдіал.,ЗА́ЙМИЩЕрідко;ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯрідше,ОБОЛО́ННЯрідше (заплавні луки). На кінець літа Дунай вужчає, заплава просихає (М. Чабанівський); Не широка піднебесна стеля, Не глибокий дніпровий заплав. Ворон бачив Остряницю й Хмеля, Над Полтавським боєм кружеляв (А. Малишко); Дніпровські плавні - це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами (О. Гончар); Є над рікою вільшина, а між нею і берегом мокляк. Він тепер підсох або й зовсім висох, то перейдемо без перешкоди (Юліан Опільський); Понад опори розлогих млак виднілися дахи й комини невеликого підгірського містечка (Н. Кобринська); Скінчилася лісосмуга, й путівець круто звернув на оболонь, усуціль повиту несмугастим туманом (В. Логвиненко); Іван став спускатися по крутій стежці, що збігала з греблі до зеленого оболоння над Сяном (Д. Бедзик).

ЗАЙМАНЩИ́НАіст. (земельна ділянка, придбана правом першого зайняття вільної землі), ЗА́ЙМАНКА, ЗА́ЙМАНЬ, ЗА́ЙМИЩЕ, ЗА́ЇМКАіст., діал. - Прийде було полковник або військовий старшина до гетьмана: "Благослови, пане гетьмане, зайняти займанщину!" - та й займе, скільки оком закине, степу, гаїв, сіножатей, рибних озер (П. Куліш); Була у нас у займані на Галах береза суховерха (Ганна Барвінок); Верига обладнав собі землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах (П. Панч); Багато їх залишалося жити в Сибіру, вони заводили "заїмку" (з підручника).

ЗАПЛА́ВА (низинна місцевість біля річки, озера, що затоплюється під час весняної повені), ЗАПЛА́Врідше,ЗАПЛА́ВИНАрідше,ПЛА́ВНІ, МОКВА́діал.,МОКЛЯ́Кдіал.,МЛА́КАдіал.,ЗА́ЙМИЩЕрідко;ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯрідше,ОБОЛО́ННЯрідше (заплавні луки). На кінець літа Дунай вужчає, заплава просихає (М. Чабанівський); Не широка піднебесна стеля, Не глибокий дніпровий заплав. Ворон бачив Остряницю й Хмеля, Над Полтавським боєм кружеляв (А. Малишко); Дніпровські плавні - це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами (О. Гончар); Є над рікою вільшина, а між нею і берегом мокляк. Він тепер підсох або й зовсім висох, то перейдемо без перешкоди (Юліан Опільський); Понад опори розлогих млак виднілися дахи й комини невеликого підгірського містечка (Н. Кобринська); Скінчилася лісосмуга, й путівець круто звернув на оболонь, усуціль повиту несмугастим туманом (В. Логвиненко); Іван став спускатися по крутій стежці, що збігала з греблі до зеленого оболоння над Сяном (Д. Бедзик).

ЗАЙМАНЩИ́НАіст. (земельна ділянка, придбана правом першого зайняття вільної землі), ЗА́ЙМАНКА, ЗА́ЙМАНЬ, ЗА́ЙМИЩЕ, ЗА́ЇМКАіст., діал. - Прийде було полковник або військовий старшина до гетьмана: "Благослови, пане гетьмане, зайняти займанщину!" - та й займе, скільки оком закине, степу, гаїв, сіножатей, рибних озер (П. Куліш); Була у нас у займані на Галах береза суховерха (Ганна Барвінок); Верига обладнав собі землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах (П. Панч); Багато їх залишалося жити в Сибіру, вони заводили "заїмку" (з підручника).