займатися 2 значень
Словник відмінків
| Інфінітив | займа́тися, займа́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | займа́ймося, займа́ймось | |
| 2 особа | займа́йся, займа́йсь | займа́йтеся, займа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | займа́тимуся, займа́тимусь | займа́тимемося, займа́тимемось, займа́тимемся |
| 2 особа | займа́тимешся | займа́тиметеся, займа́тиметесь |
| 3 особа | займа́тиметься | займа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | займа́юся, займа́юсь | займа́ємося, займа́ємось, займа́ємся |
| 2 особа | займа́єшся | займа́єтеся, займа́єтесь |
| 3 особа | займа́ється | займа́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| займа́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | займа́вся, займа́всь | займа́лися, займа́лись |
| жін. р. | займа́лася, займа́лась | |
| сер. р. | займа́лося, займа́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| займа́вшись | ||
Словник відмінків
| Інфінітив | займа́тися, займа́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | займа́ймося, займа́ймось | |
| 2 особа | займа́йся, займа́йсь | займа́йтеся, займа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | займа́тимуся, займа́тимусь | займа́тимемося, займа́тимемось, займа́тимемся |
| 2 особа | займа́тимешся | займа́тиметеся, займа́тиметесь |
| 3 особа | займа́тиметься | займа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | займа́юся, займа́юсь | займа́ємося, займа́ємось, займа́ємся |
| 2 особа | займа́єшся | займа́єтеся, займа́єтесь |
| 3 особа | займа́ється | займа́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| займа́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | займа́вся, займа́всь | займа́лися, займа́лись |
| жін. р. | займа́лася, займа́лась | |
| сер. р. | займа́лося, займа́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| займа́вшись | ||
Словник відмінків
| Інфінітив | займа́тися, займа́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | займа́тиметься | займа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | займа́ється | займа́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| займа́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | займа́вся, займа́всь | займа́лися, займа́лись |
| жін. р. | займа́лася, займа́лась | |
| сер. р. | займа́лося, займа́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| займа́вшись | ||
Словник синонімів
Словник антонімів
| ЗАГОРЯТИСЯ | ГАСНУТИ |
| 1. Починати горіти, світити, запалюватися, спалахувати. | Переставати горіти, світити, затухати, тухнути. |
| Загорятися від вогню, від іскри, від сірника ~ гаснути від вітру, від дощу, від вологи. Загорятися ~ гаснути в будинку, у вікні, в лісі, в пічці, в полі, на горищі, на столі. Загорілися ~ загаснули ватра, вогонь, зоря, лампа, ліхтар, полум’я, світло де-н., свічка, факел; легко, несподівано, раптово, швидко. | |
| 2. У перен. знач.: (про події, почуття) починатися, збуджуватися. | Втрачати силу вияву, зменшуватися. |
| Загорятися бажанням, коханням, любов’ю, почуттями, пристрастю ~ згасає бажання, кохання, любов, почуття, пристрасть; свічка, факел; легко, несподівано, раптово, швидко. | |
| Але невдовзі у віконці знову блиснуло світло, поколивалось якусь хвилину і погасло (М. Стельмах). Бій на плацдармі то затухав, то спалахував з вулканічною пристрастю, але був десь далеко (Ю. Яновський). | |
| Запалюватися ~ гаснути, спалахувати ~ затухати, займатися ~ затухати | |