-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний за́йвий за́йва за́йве за́йві
родовий за́йвого за́йвої за́йвого за́йвих
давальний за́йвому за́йвій за́йвому за́йвим
знахідний за́йвий, за́йвого за́йву за́йве за́йві, за́йвих
орудний за́йвим за́йвою за́йвим за́йвими
місцевий на/у за́йвому, за́йвім на/у за́йвій на/у за́йвому, за́йвім на/у за́йвих

Словник синонімів

ДОДАТКО́ВИЙ (який є доповненням до чогось); НАБАВНИ́Йрозм. (перев. про плату, ціну тощо); ЗА́ЙВИЙ, ПОБІ́ЧНИЙспец. (іще один до якоїсь кількості); ПРОМІ́ЖНИЙ (перев. про певні заходи, процеси тощо - між двома такими самими подібними); ПРИДА́ТКОВИЙспец. (який є придатком до чогось). Дорош пояснив.., що згідно з новою постановою уряду хороша робота на фермах буде заохочуватися додатковою оплатою (Григорій Тютюнник); Жайсак дякував за частування, від зайвого шматка не відмовлявся (З. Тулуб); Побічний наголос; Щоб виграти час, Сава Петрович вів поїзд, не зупиняючись на проміжних станціях (О. Донченко); Проміжні посіви.
ЗА́ЙВИЙ (який перевищує необхідну кількість кого-, чого-небудь, потребу в чомусь), ЗАЛИ́ШНІЙрозм.,ЛИ́ШНІЙрозм.,ЗЛИ́ШНІЙдіал.Жайсак дякував за частування,від зайвого шматка не відмовлявся, але й довго не засиджувався в хитрої й балакучої господині (З. Тулуб); Погнали [брати] у слободу на красний торг яку залишню скотинку продати (Г. Квітка-Основ’яненко); - Якби в мене було карбованців п’ятсот лишніх грошей, так я б уже подивився, як люди живуть (Григорій Тютюнник).
НАДМІ́РНИЙ (який перевищує звичайну міру, норму або потребу в чому-небудь), НЕПОМІ́РНИЙ, ЗА́ЙВИЙ, ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНИЙ (підкреслено надмірний); ГІПЕРТРОФО́ВАНИЙкнижн. (який характеризується надмірністю в розвитку, надлишком яких-небудь властивостей); НАДЛИ́ШКО́ВИЙ (про масу, кількість і т. ін.; ужив. звичайно в науковій мові). Надмірне завзяття; [Марція:] Жінки на сході, може, й непогані, але, на жаль, вони збавляють вроду надмірним малюванням (Леся Українка); Непомірне честолюбство; Анч працював упевнено, швидко, але без зайвої поспішності (М. Трублаїні); Суліман з перебільшеною церемонністю пропустив Катерину вперед (Ірина Вільде); Пильність наших людей часом набувала гіпертрофованих розмірів (Ю. Бедзик); Надлишкова вага.

Словник фразеологізмів

без за́йвих слів (розмо́в). Не вдаючись у пояснення, не витрачаючи на них часу. [Дон Жуан:] Душа свої потреби має й звички, так само, як і тіло. Я хотів би, щоб ви без зайвих слів се зрозуміли (Леся Українка); Цар слова її обмислив, в думці все як слід обчислив І синів без зайвих слів Враз покликати звелів (Л. Первомайський); Од фундаментів до дахів добротно все. Без зайвих слів по всьому видно (І. Гончаренко); Розмовляв [Корнієнко] з кимось по телефону: — Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуй і на дорогу забезпеч. Да… Не качай гарячки. Що там у хуторі? Ти що, бабів чи мене слухаєш?.. Ну, отож. Давай без зайвих розмов… (Григорій Тютюнник).

без за́йвих слів (розмо́в). Не вдаючись у пояснення, не витрачаючи на них часу. [Дон Жуан:] Душа свої потреби має й звички, так само, як і тіло. Я хотів би, щоб ви без зайвих слів се зрозуміли (Леся Українка); Цар слова її обмислив, в думці все як слід обчислив І синів без зайвих слів Враз покликати звелів (Л. Первомайський); Од фундаментів до дахів добротно все. Без зайвих слів по всьому видно (І. Гончаренко); Розмовляв [Корнієнко] з кимось по телефону: — Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуй і на дорогу забезпеч. Да… Не качай гарячки. Що там у хуторі? Ти що, бабів чи мене слухаєш?.. Ну, отож. Давай без зайвих розмов… (Григорій Тютюнник).

ві́льна (за́йва) хвили́на. Не заповнений роботою відрізок часу, перев. короткий. Ще пізніше, коли випала вільна хвилина, Ганна бродила за березовим гайком та лугом навколо крутого озерця (В. Козаченко); Пишіть до мене, якщо знайдете зайву хвилину (Панас Мирний).

за́йвий рот. Той, хто обтяжує кого-небудь (перев. родину) матеріально. Вдома, у бідноті, у великій сім’ї, де не було місця зайвому ротові, жилось невесело (М. Коцюбинський); На життя в його роки вже належить дивитись по-філософськи: треба ж комусь і тут вчити дітвору, і це далеко ліпше, аніж з забороною на вчителювання зайвим ротом повертатися в родину сільського шевця, де дітей, мов роси (М. Стельмах); Не сподівався і простий лісоруб Василь Павличко, що його син Дмитро буде не зайвим ротом у хаті, а закінчить університет, стане відомим українським поетом (З газети).