зазубрювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | зазу́брювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зазу́брюймо | |
| 2 особа | зазу́брюй | зазу́брюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зазу́брюватиму | зазу́брюватимемо, зазу́брюватимем |
| 2 особа | зазу́брюватимеш | зазу́брюватимете |
| 3 особа | зазу́брюватиме | зазу́брюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зазу́брюю | зазу́брюємо, зазу́брюєм |
| 2 особа | зазу́брюєш | зазу́брюєте |
| 3 особа | зазу́брює | зазу́брюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зазу́брюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зазу́брював | зазу́брювали |
| жін. р. | зазу́брювала | |
| сер. р. | зазу́брювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зазу́брюваний | ||
| Безособова форма | ||
| зазу́брювано | ||
| Дієприслівник | ||
| зазу́брювавши | ||