зазубрювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив зазу́брювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зазу́брюймо
2 особа зазу́брюй зазу́брюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зазу́брюватиму зазу́брюватимемо, зазу́брюватимем
2 особа зазу́брюватимеш зазу́брюватимете
3 особа зазу́брюватиме зазу́брюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зазу́брюю зазу́брюємо, зазу́брюєм
2 особа зазу́брюєш зазу́брюєте
3 особа зазу́брює зазу́брюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зазу́брюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зазу́брював зазу́брювали
жін. р. зазу́брювала
сер. р. зазу́брювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зазу́брюваний
Безособова форма
зазу́брювано
Дієприслівник
зазу́брювавши