зазубрити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зазубри́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зазубрі́мо, зазубрі́м | |
2 особа | зазубри́ | зазубрі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зазубрю́ | зазу́бримо, зазу́брим |
2 особа | зазу́бриш | зазу́брите |
3 особа | зазу́брить | зазу́брять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зазубри́в | зазубри́ли |
жін.р. | зазубри́ла | |
сер.р. | зазубри́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
зазубре́ний | ||
Безособова форма | ||
зазубре́но | ||
Дієприслівник | ||
зазубри́вши |