зазубрити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зазубри́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зазубрі́мо, зазубрі́м | |
| 2 особа | зазубри́ | зазубрі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зазубрю́ | зазу́бримо, зазу́брим |
| 2 особа | зазу́бриш | зазу́брите |
| 3 особа | зазу́брить | зазу́брять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зазубри́в | зазубри́ли |
| жін.р. | зазубри́ла | |
| сер.р. | зазубри́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зазубре́ний | ||
| Безособова форма | ||
| зазубре́но | ||
| Дієприслівник | ||
| зазубри́вши | ||