зазублюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зазу́блюватися, зазу́блюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | зазу́блюватиметься | зазу́блюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | зазу́блюється | зазу́блюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зазу́блюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зазу́блювався, зазу́блювавсь | зазу́блювалися, зазу́блювались |
| жін. р. | зазу́блювалася, зазу́блювалась | |
| сер. р. | зазу́блювалося, зазу́блювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зазу́блювавшись | ||