зазублювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зазу́блювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зазу́блюймо | |
| 2 особа | зазу́блюй | зазу́блюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зазу́блюватиму | зазу́блюватимемо, зазу́блюватимем |
| 2 особа | зазу́блюватимеш | зазу́блюватимете |
| 3 особа | зазу́блюватиме | зазу́блюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зазу́блюю | зазу́блюємо, зазу́блюєм |
| 2 особа | зазу́блюєш | зазу́блюєте |
| 3 особа | зазу́блює | зазу́блюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зазу́блюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зазу́блював | зазу́блювали |
| жін. р. | зазу́блювала | |
| сер. р. | зазу́блювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зазу́блюваний | ||
| Безособова форма | ||
| зазу́блювано | ||
| Дієприслівник | ||
| зазу́блювавши | ||