зазубити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зазуби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зазубі́мо, зазубі́м
2 особа зазуби́ зазубі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зазублю́ зазу́бимо, зазу́бим
2 особа зазу́биш зазу́бите
3 особа зазу́бить зазу́блять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зазуби́в зазуби́ли
жін.р. зазуби́ла
сер.р. зазуби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зазу́блений
Безособова форма
зазу́блено
Дієприслівник
зазуби́вши