зазнаний 2 значення

-1-
дієприкметник
(від: зазна́ти)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний за́знаний за́знана за́знане за́знані
родовий за́знаного за́знаної за́знаного за́знаних
давальний за́знаному за́знаній за́знаному за́знаним
знахідний за́знаний, за́знаного за́знану за́знане за́знані, за́знаних
орудний за́знаним за́знаною за́знаним за́знаними
місцевий на/у за́знаному, за́знанім на/у за́знаній на/у за́знаному, за́знанім на/у за́знаних
-2-
прикметник
(який виявляє зазнайство) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний за́знаний за́знана за́знане за́знані
родовий за́знаного за́знаної за́знаного за́знаних
давальний за́знаному за́знаній за́знаному за́знаним
знахідний за́знаний, за́знаного за́знану за́знане за́знані, за́знаних
орудний за́знаним за́знаною за́знаним за́знаними
місцевий на/у за́знаному, за́знанім на/у за́знаній на/у за́знаному, за́знанім на/у за́знаних

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зазна́ний зазна́на зазна́не зазна́ні
родовий зазна́ного зазна́ної зазна́ного зазна́них
давальний зазна́ному зазна́ній зазна́ному зазна́ним
знахідний зазна́ний, зазна́ного зазна́ну зазна́не зазна́ні, зазна́них
орудний зазна́ним зазна́ною зазна́ним зазна́ними
місцевий на/у зазна́ному, зазна́нім на/у зазна́ній на/у зазна́ному, зазна́нім на/у зазна́них